Новини

Коментар до держзакупівельних законів Мінекономрозвитку

Автори документа стверджують: усі органи держвлади та місцевого самоврядування, а також організації та установи, які утримуються за рахунок бюджетних коштів або мають статус одержувача бюджетних коштів, однозначно вважаються замовниками в контексті Закону про держзакупівлі.

Складніша ситуація з іншими юрособами, зокрема, якщо вони не одержують бюджетні кошти, але створені держорганами. При вирішенні питання, чи застосовувати Закон про держзакупівлі, такі суб’єкти господарювання повинні виходити з такого:
— ознака закупівлі на промисловій основі може тлумачитися як придбання ресурсів для власного виробництва, що дозволяє підприємству підвищити ефективність виробництва чи управління бізнесом, удосконалити технологію чи зекономити ресурси;
— ознака діяльності на комерційній основі трактується як пропозиція товарів чи послуг для отримання прибутку на ринку, де споживачі самостійно ухвалюють рішення про вибір товару та його ціну.

Некомерційною та непромисловою діяльністю суб’єкта господарювання вважають ту, яка визначена державою чи територіальною громадою. Тобто коли контрольовані державою (територіальною громадою) суб’єкти господарювання виконують свої публічні функції та зобов’язання, визначені нормативно-правовими актами, розпорядчими документами, статутом, на неконкурентних ринках. При цьому їм надано монопольні, виключні чи спеціальні права у відповідній галузі. Зокрема, це стосується діяльності у сферах енергозабезпечення, тепло- та водопостачання, транспорту, поштових послуг та ін.