Новини

Адреси продавця й покупця в податковій накладній: інструкція щодо заповнення від ДФСУ

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів Державної фіскальної служби, їх посадових осіб та інших працівників, а також відповідальність за них визначені у главі 4 Митного кодексу України (далі — МКУ).

Ці правила застосовуються в усіх випадках оскарження, крім:
— оскарження постанов по справах про порушення митних правил;
— випадків, коли законом установлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності;
— оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДФС, яке здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі — ПКУ). Відповідно до МКУ вимоги до форми та змісту скарг громадян, строки їх подання, порядок і строки їх розгляду, а також відповідальність за протиправні дії, пов’язані з поданням та розглядом скарг, визначаються Законом України «Про звернення громадян». Якщо інше не передбачено законом, скарги підприємств подаються і розглядаються у такому самому порядку й у ті самі строки, що і скарги громадян.

Так, скарга на рішення, що оскаржувалося, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина із прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. Звернення розглядаються і вирішуються у строк не більше 1 місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник установлюють необхідний строк для їх розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.

Податкові повідомлення-рішення органів ДФС із митних платежів, винесені територіальними органами, оскаржуються безпосередньо до ДФСУ. Доводи стосовно незгоди з рішеннями органу ДФС щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування викладаються підприємством під час апеляційного оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов’язання, винесених за результатами документальної перевірки, у порядку, передбаченому ст. 56 ПКУ.