Новини

Змінено порядок ведення єдиного реєстру податкових накладних

На сайті КМУ з’явилися зміни в процедурі реєстрації податкових накладних (далі – ПН), які запрацюють з 1 лютого 2015 року (див. Постанову КМУ від 30.01.2015 р. № 20 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних»).

Розглянемо 8 основних моментів, які вона містить.

1. Дотримуючись нових норм ПКУ, тепер і в Порядку прописали, що реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця) тощо) незалежно від суми ПДВ, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

2. Закріплено новий порядок реєстрації розрахунків коригувань (далі – РК), про який ДФСУ говорила у листі від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17 (але, звісно, без перехідних правил) – РК підлягає реєстрації:

- постачальником (продавцем) — якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації;

- отримувачем (покупцем) — якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця).

Розрахунок коригування до ПН, які не видаються покупцям, підлягають реєстрації таким платником податку, який їх склав.

3. Розрахунок коригування до накладних, складених до 1 лютого 2015 р. та відомості якої не підлягали внесенню до Реєстру у зв’язку з недосягненням суми, визначеної п. 11 підр. 2 розд. ХХ “Перехідні положення” ПКУ, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної.

Тобто постачальник (продавець) товарів (послуг) повинен протягом доби зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення, але з урахуванням строків давності, встановлених в ст. 102 ПКУ) та розрахунок коригування до неї.

4. Під час реєстрації ПН отримувачем (покупцем) послуг у разі надання нерезидентом послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, накладання електронного цифрового підпису здійснюється у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).

5. При реєстрації РК отримувачем (покупцем) товарів (послуг) у разі, коли передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця), постачальник (продавець) після складення розрахунку коригування накладає електронний цифровий підпис та надсилає такий розрахунок отримувачу (покупцю), який накладає на нього власний електронний цифровий підпис у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).

6. Для підтвердження прийняття ПН та/або РК до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв’язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

7. Дещо відкоригували список причин для відмови в реєстрації ПН в ЄРПН. Зокрема у п.9 Порядку зазначили, що однією з причин є «наявність помилок під час заповнення податкової накладної». Цікавість цієї причини досить практична – є надія, що система не пропускатиме до реєстрації ПН з явними порушеннями порядку заповнення. Звісно всіх помилок програма не вичислить, але…

Добавили дві нові підстави:

1) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до формули із п. 2001.3 ПКУ (стосується, звісно, тільки ПН та/або РК, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

2) порушення вимог, установлених п. 201.1 В ній описано обов’язкові реквізити ПН) та/або п. 192.1 ПКУ (в ньому розписано правила дій, коли після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості);

Згідно п. 201.10 ПКУ якщо надіслані ПН та/або РК сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 та/або п. 192.1, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

8. Дана процедура не суттєво змінилася, але потрібна для цілісного розуміння ситуації…

Згідно оновленого п.13 Порядку з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, платник ПДВ складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому ДФСУ, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв’язку.

На запит платника податку щодо надання інформації, яка міститься у Реєстрі, безоплатно видається:

1) про податкову накладну та/або розрахунок коригування — витяг з Реєстру;

2) про податкову накладну, до якої на дату надходження такого запиту зареєстровано розрахунок коригування, — витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування;

3) про розрахунок коригування до податкової накладної — витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування;

4) повідомлення про реєстрацію ПН та/або РК і ПН та/або РК в електронній формі (цей пункт добавлено).